Шизофренія - лікування, допомога, діагностика

Шизофренія: ознаки, симптоми, лікування

Шизофренія - хронічний розлад психіки, що проявляється у вигляді продуктивних симптомів (галюцинацій і марення) і негативних (апатії, відсутності емоцій, безвольності). Лікування шизофренії необхідне, оскільки це захворювання прогресує і може призвести до незворотних змін мислення, а також до дефектів емоційно-вольової сфери.

Тяжкість перебігу хвороби залежить від глибини зміни мислення. Для шизофренії характерна так звана “крива логіка”, коли пацієнт робить безглузді висновки, ґрунтуючись на внутрішніх неадекватних судженнях. При цьому адекватні аргументи хворий повністю відкидає.

Симптоми шизофренії

Шизофреніки мислять не так, як більшість. На ранніх етапах рідні можуть називати це просто нестандартним мисленням. Часто пацієнти знаходять “незвичне” пояснення звичайним речам.

При настанні психозу розумові процеси сильно спотворюються. У хворого з’являються нав’язливі думки, марення, він зациклюється на чомусь, або йому здається, що він не здатний думати. Психоз позбавляє людину можливості займатися звичними справами. Вона вже не просто говорить щось безглузде, а й починає поводитися неадекватно у різних ситуаціях.

У важких випадках починається марення. Якщо це марення переслідування, хворий ховається у квартирі, не відповідає на дзвінки, зашторює вікна тощо. Іноді виникає й марення отруєння, тоді пацієнт перестає вживати їжу, уникає предметів, які вважає отруєними.

Одним із найяскравіших симптомів шизофренії є “голоси”. Свої власні думки людина сприймає як “чужі” або “вкладені в голову”. Зазвичай пацієнти кажуть, що голоси звучать усередині голови, або їх хтось до неї “підсилає”. При цьому їй може здаватися, що всі оточуючі здатні бачити її думки, або навпаки - вона бачить, що думають оточуючі. Людину в стані марення неможливо переконати в тому, що це неправда.

За шизофренії хворий досить швидко втрачає здатність мислити критично і перестає усвідомлювати свою хворобу. Саме тому до фахівця зазвичай звертаються родичі, а не сам пацієнт.

Галюцинаторно-параноїдна шизофренія

Галюцинаторно-параноїдна шизофренія (або параноїдна шизофренія) - найпоширеніша форма шизофренії. Характеризується слуховими галюцинаціями (“голосами”) і маренням.

В період загострення хвороба може настільки охоплювати свідомість, що у пацієнтів втрачається критичне ставлення до свого стану, своєї поведінки і своїх переживань. Хворий щиро вірить у те, що “голоси” кажуть правду, маревні уявлення змушують здійснювати безглузді вчинки: викидати “отруєні продукти” та “заражені речі”, відмовлятися від їжі, розбирати стіни у пошуках пристроїв для підслуховування, писати заяви і скарги до різних інстанцій і т.п.

Хоча для хворого на шизофренію це все здається логічним і правильним. Зазначені симптоми лікарі психіатри називають “ продуктивними”, вони властиві загостренню шизофренії.

У період затихання хвороби на перший план виходить інша, не менш складна хвороблива симптоматика шизофренії - негативні симптоми. Це наростаюча пасивність, замкнутість, відсутність емоцій і загальна психологічна деградація. Саме ці симптоми і є основною причиною втрати працездатності та отримання інвалідності хворими на шизофренію.

Гебефренічна шизофренія

Гебефренічна шизофренія - різновид шизофренії, під час якої переважають порушення в емоційній та афективній сфері. Найчастіше починається в підлітковому або юнацькому віці (від 15 до 25 років) і вирізняється перебігом, що важко піддається лікуванню.

За відсутності адекватного лікування призводить до так званого “шизофренічного дефекту” - повного розпаду емоційно-вольової сфери, відірваності від зовнішнього світу, втрати особистісних особливостей і вже незворотного порушення мислення у вигляді втрати правильного логічного зв’язку між судженнями.

Цій формі властиві всі симптоми шизофренії, але на перший план виступають такі:

• безглузда пустотливість, що нагадує дитячі витівки;
• прийняття манірних і химерних поз;
• відповіді у вигляді безглуздих жартів або порожнього мудрування, іноді просто незв’язний набір слів, що вимовляються так, ніби це одне речення (так зване “розірване мислення”);
• брутальність і впертість;
• нецілеспрямованість поведінки.

Незважаючи на такі грубі зміни в поведінці, у хворих зберігаються інтелект, увесь їхній запас знань і навичок, повне орієнтування в навколишньому середовищі; усі свої вчинки (навіть явно безглузді) вони пам’ятають.

Причини розвитку хвороби

Причини гебефренічної шизофренії остаточно не встановлені. За наявними в учених і лікарів даними, велику роль у розвитку захворювання відіграють схильність у вигляді порушення формування нормальних зв’язків між нервовими клітинами та розлад обміну нейромедіаторів нервової системи.

Також сприяють запуску хвороби порушення імунітету та гормональна перебудова організму, адже саме для гебефренічної шизофренії властиве виникнення хвороби в період зміни гормонального фону в підлітків.

Кататонічна шизофренія

Кататонічна шизофренія - різновид шизофренії, за якого переважають порушення в руховій сфері.

Зустрічається відносно рідко, відрізняється стійкістю до звичайних методів лікування шизофренії. За відсутності лікування може протікати злоякісно і призводити до незворотних змін у психічній сфері у вигляді так званого дефекту: апатія, відсутність емоцій, порушення логічного мислення і втрата енергетичного потенціалу.

Порушення, які трапляються найчастіше:

• ступор - стан, що нагадує приголомшеність, відчуженість або “заціпеніння”, за якого різко знижена або відсутня реакція на зовнішні подразники, може бути відсутня реакція на біль;
• мутизм - припинення мови, повне мовчання;
• застигання - хворий може надовго застигати в одній і тій самій, навіть безглуздій і незручній позі;
• “воскова гнучкість” (каталепсія) - хворий надовго зберігає таке положення тіла, голови або кінцівок, яке йому надасть стороння людина (наприклад, якщо підняти вгору руку і відпустити її, то вона не опуститься назад, а залишиться піднятою);
• негативізм - виконання прохань або наказів рівно навпаки;
• психомоторне збудження - хаотична, часто нецілеспрямована рухова активність від метушливості та непосидючості до руйнування навколишніх предметів і нанесення самоушкоджень.

Лікування кататонічної шизофренії будується на нейролептичному лікуванні. Використовуються нейролептики із сильним антипсихотичним ефектом.

Параноїдна шизофренія

Параноїдна шизофренія - найпоширеніша форма шизофренії, що виявляється переважно грубими порушеннями мислення у вигляді хибних (помилкових) висновків, які не піддаються переконанню (марення). Також для параноїдної форми шизофренії характерні галюцинації у вигляді голосів наказового або загрозливого характеру.

За перебігом виділяють такі види цього захворювання:

• Безперервна форма параноїдної шизофренії. Симптоми розладу починаються непомітно у вигляді наявності “дивних ідей”, “ дивакуватості”, замкнутості та зануреності у свій внутрішній світ.

Поступово, роками порушення мислення посилюються, формуються маячні судження, через неадекватну поведінку хворий втрачає роботу, друзів, у нього може розпадатися сім’я. Як правило, за такої форми хвороби ініціаторами звернення до лікаря виступають близькі пацієнта, оскільки для параноїдної шизофренії характерна відсутність критики до стану, тобто хворий не відчуває і не розуміє, що захворів.

У випадках, що зайшли далеко, доводиться вдаватися навіть до недобровільної госпіталізації, тому що через хворобу пацієнти можуть припиняти їсти, доглядати за собою, збиратися здійснювати небезпечні для себе та оточуючих вчинки. Хоча, найчастіше, за грамотної мотивації пацієнта вдається переконати звернутися до лікаря і почати лікування.

• Нападоподібна форма шизофренії (шубоподібна шизофренія). Для цієї форми шизофренії характерні гострі психози у вигляді неправильної поведінки з маренням і галюцинаціями, збудженням і агресією, порушеннями сну і навіть підвищеннями температури. Після зняття симптомів психозу повертається впорядкована поведінка, але через деякий час психоз повторюється.

Параноїдна шизофренія - хронічне захворювання, тому якщо в результаті вдало проведеного лікування шизофренії симптоми зникли, говорять про ремісію (а не про одужання).

Проста форма шизофренії

Проста форма шизофренії (простий тип шизофренії) - різновид шизофренії, для якої властиві такі ознаки:

• повільний і прогресуючий розвиток (з часом симптоми тільки посилюються, особливо якщо немає лікування);
• поява “негативної симптоматики шизофренії”: апатія, знижена активність, збідніння емоцій і мови, пасивність, редукція енергетичного потенціалу (падіння психічної активності), звуження кола інтересів, унаслідок чого порушуються стосунки в сім’ї, на навчанні, роботі, хворий стає “непродуктивним”;
• змінюється особистість, втрачаються колишні риси, хворий на просту шизофренію стає “іншим”, губляться колишні інтереси, прихильності та захоплення.

Основні симптоми хвороби - це зміни психічної сфери та поведінки. При цьому відсутні порушення в неврологічному плані, не виявляються жодні збої в роботі внутрішніх органів.

Шизофренія на органічно неповноцінному ґрунті або органічний шизофреноподібний розлад - захворювання, що виникло в осіб з ознаками органічного ушкодження головного мозку і протікає із симптоматикою шизофренічного розладу (порушення сприйняття, мислення та емоційно-вольової сфери).

Причини захворювання

Причини захворювання остаточно не з’ясовані, виділяють дві групи причин:

• Спадкова схильність (дисбаланс нейромедіаторних систем мозку);
• Органічне ураження центральної нервової системи (наслідки травм, інфекцій, отруєнь, судинних захворювань, інфекцій, за яких пошкоджується мозкова тканина).

Прояви шизофренії на органічно неповноцінному ґрунті або органічного шизофреноподібного розладу:

• Психози з грубими порушеннями поведінки у вигляді марення, слухових (рідше зорових) галюцинацій;
• Агресивна поведінка (переважає агресія до близьких людей);
• Прогресуюче збідніння емоційної та вольової сфери: хворий стає пасивним, замкнутим, “емоційно холодним”; можуть спостерігатися “дивацтва” у вигляді химерних і безглуздих захоплень;
• Головні болі, зниження когнітивних функцій (пам’ять, увага, аналіз, інтелект).

Лікування шизофренії здійснюється стаціонарно. Завдання психолога - усунути симптоматику. У нашому реабілітаційному центрі медикаментозну терапію проводять паралельно з психологічною корекцією, що дає змогу досягти ремісії в найкоротші терміни.

Людина з діагнозом шизофренія, яку несвоєчасно помістили в стаціонар:

• проявляє агресію;
• схильна до асоціальних вчинків;
• несе небезпеку для оточуючих;
• часто замислюється про самогубство.

Шизофреніки на піковій стадії захворювання втрачають здатність до самообслуговування, стають тягарем для своєї сім’ї. Купірувати симптоми шизофренії в період загострення неможливо без допомоги фахівців. Домашнє лікування серйозних психічних розладів тільки погіршить і без того важку ситуацію, істотно погіршить прогнози на відновлення пацієнта.

Позитивні симптоми шизофренії

Позитивні симптоми шизофренії. До їх числа відносяться ненормальні думки і судження, в тому числі галюцинації, марення, розлади мислення, а також рухові порушення.

Негативні симптоми шизофренії

Негативні симптоми шизофренії, які виражаються у втраті або зниженні здатності планувати, висловлюватися, висловлювати емоції або отримувати задоволення від повсякденного життя. Ці симптоми складніше розпізнаються як прояви шизофренії, їх можна помилково прийняти за прояв ліні або ж депресії.

Когнітивні симптоми шизофренії

Когнітивні симптоми (або когнітивні порушення) - проблеми з концентрацією та увагою, певними типами пам’яті та керуючими функціями, відповідальними за наше вміння планувати й організовувати. Когнітивні порушення також насилу розпізнаються як симптоми хвороби, але при цьому найбільшою мірою впливають на можливість вести нормальний спосіб життя.

Галюцинації

Галюцинації - це таке явище, коли людина бачить, чує, відчуває запах або відчуває те, чого ніхто, крім неї, не бачить, не чує, не відчуває. “Голоси” - найпоширеніший вид галюцинацій при шизофренії. Багато хворих чують голоси, які коментують їхню поведінку, наказують їм що-небудь робити, попереджають про небезпеку, що загрожує, або ж розмовляють один з одним (зазвичай про пацієнта). Ті, хто страждає на шизофренію, можуть чути такі голоси протягом тривалого часу, перш ніж родичі або друзі помітять щось недобре.

До інших видів галюцинацій належать бачення неіснуючих у дійсності людей або предметів; відчуття запахів, яких більше ніхто не відчуває (хоча це також може бути симптомом деяких пухлин головного мозку); і уявні тактильні відчуття ( наприклад, дотик невидимих пальців до тіла хворого, коли нікого поруч немає).

Маячення

Маячення - це хибні уявлення людини, які не мають коріння в її культурному досвіді та залишаються непохитними, навіть коли інші люди наводять докази, що уявлення ці неправильні й алогічні.

У хворих на шизофренію можуть спостерігатися абсолютно аномальні маячні ідеї, наприклад, вони впевнені, що сусіди контролюють їхню поведінку за допомогою магнітних хвиль, люди по телевізору передають їм спеціальні послання, або ж що радіостанції у своїх трансляціях озвучують їхні думки іншим людям.

У них може також розвиватися марення величі й переконання, що вони - знамениті історичні особистості. Люди з параноїдною шизофренією можуть вважати, що інші навмисно обманюють їх, знущаються з них, намагаються їх отруїти, шпигують за ними або плетуть змову проти них і близьких їм людей. Такі уявлення називаються маренням переслідування.

Розлад мислення

У хворих на шизофренію часто спостерігаються ненормальні форми розумового процесу. Одна з найістотніших - дезорганізоване мислення, за якого людині важко систематизувати свої думки або ж логічно їх пов’язувати. Мова може бути незв’язною або важкою для розуміння.

Інша форма - “затримка мислення”, за якої людина раптово зупиняється на середині думки. Якщо запитати, чому вона зупинилася, то людина може відповісти, що в неї нібито вийняли думку з голови. Нарешті, людина може створювати незрозумілі слова або ж “неологізми”.

Позитивні симптоми

Позитивні симптоми - це легко розпізнавані особливості поведінки, невластиві здоровим людям і пов’язані зазвичай із втратою зв’язку з реальністю. До їхнього числа належать галюцинації, марення, розлади мислення і рухові порушення. Позитивні симптоми можуть з’являтися і зникати. Часом вони проявляються у важкій формі, а часом ледь помітні - все залежить від того, лікується людина чи ні.

Негативні симптоми

Термін “негативні симптоми” означає зниження нормального емоційного потенціалу та рівня поведінки:

• сплощений афект (нерухомий вираз обличчя, монотонний голос),
• нездатність отримувати задоволення в повсякденному житті,
• ослаблена здатність планувати і виконувати запланованні справи,
• млява і мізерна мова, навіть за необхідності спілкування.

Хворі на шизофренію часто нехтують правилами елементарної гігієни і в повсякденному житті потребують сторонньої допомоги. Оскільки це неочевидно, що негативні симптоми є проявами психічного захворювання, то хворих на шизофренію нерідко вважають просто ледачими і такими, що не хочуть поліпшити своє життя.

Рухові порушення

У хворих на шизофренію можуть спостерігатися незграбні, неузгоджені та мимовільні рухи, гримаси або ж дивна манірність.

Вони можуть повторювати певні рухи знову і знову або ж впадати в кататонічний стан - стан нерухомості та несприйнятливості. Кататонічний синдром був більш поширеним, коли не існувало лікування шизофренії; тепер, на щастя, цей симптом зустрічається рідко.

Когнітивні симптоми

Когнітивні симптоми непомітні і часто їх виявляють тільки в результаті нейропсихологічних тестів.

До числа когнітивних симптомів належать:

• слабкість “керівних функцій” (здатність засвоювати і переробляти інформацію та ухвалювати рішення на підставі цієї інформації),
• нездатність концентрувати увагу,
• проблеми з “робочою пам’яттю” (здатність запам’ятовувати нещодавно отриману інформацію і відразу застосовувати її).

Когнітивні порушення часто заважають пацієнтові нормально жити та утримувати себе. Вони можуть стати причиною важкого емоційного дистресу.

Коли хворий на шизофренію потребує госпіталізації в психіатричну лікарню?

Крайня невідкладна потреба лікування шизофренії в психіатричній лікарні з’являється у двох випадках:

1. загострення хвороби (для встановлення контролю та професійної лікарської допомоги);
2. при першому прояві розладу (для точної постановки діагнозу і призначення оптимального комплексного лікування).

Лікування не починається без ретельної комплексної діагностики. Лікарі мають бути впевнені, що мають справу саме з цим розладом, а не з іншим видом психічного захворювання. Пацієнт проходить низку інструментальних і лабораторних обстежень, співбесіди з фахівцями для з’ясування всіх життєвих обставин з метою аналізу причин виникнення захворювання.

Часті запитання щодо шизофренії

Коли проявляється шизофренія і хто на неї хворіє?

Психотичні симптоми (такі, як галюцинації і марення) зазвичай виникають у чоловіків у період пізнього підліткового віку і до 25 років, а у жінок у віці 25-35 років. Вони зрідка зустрічаються після 45-ти років і вкрай рідко до пубертатного періоду, хоча є описані випадки шизофренії у дітей 5-ти річного віку.

Першими ознаками у підлітків можуть бути: зміна друзів, зниження успішності, проблеми зі сном, дратівливість. Оскільки такі ж особливості поведінки властиві багатьом психічно нормальним підліткам, то на цьому етапі поставити діагноз важко. У молодих людей, які захворіли на шизофренію, такий період називається “продромальним”.

Як показали наукові дослідження, до шизофренії однаковою мірою схильні як чоловіки, так і жінки, і відсоток захворюваності однаковий серед усіх етнічних груп у всьому світі.

Чи агресивні хворі на шизофренію?

Хворі на шизофренію не особливо схильні до насильства і часто вважають за краще, щоб їх залишили в спокої. Згідно з дослідженнями, якщо людина не притягалася до кримінальної відповідальності за насильство до хвороби і не вживає психоактивні речовини, то він/вона навряд чи вчинить злочин і після того, як захворіє.

Більшість насильницьких злочинів скоюють не хворі на шизофренію, і більшість хворих на шизофренію не скоюють насильницьких злочинів.

Вживання психоактивних речовин завжди підвищує агресивність поведінки, незалежно від наявності шизофренії. Якщо хтось, хто страждає на параноїдну шизофренію, проявляє агресивність, то найчастіше вона спрямована на членів сім’ї та проявляється в домашній обстановці.

Чи пов’язане зловживання психоактивними речовинами і шизофренія?

Можуть проявлятися симптоми, подібні до симптомів шизофренії, тому хворих на шизофренію можуть помилково сприйняти за людей, які перебувають під впливом психотропних речовин. У той час, як дослідники не вірять, що зловживання психоактивними речовинами є причиною шизофренії.

Вживання психоактивних речовин при шизофренії може знизити ефективність лікування. Стимулятори (такі, як амфетаміни або кокаїн), фенілциклідин і марихуана можуть погіршити симптоми шизофренії. Крім цього, пацієнти, які вживають психоактивні речовини, найімовірніше, не дотримуватимуться плану лікування.

Шизофренія і нікотин

Найпоширеніша форма зловживання психоактивними речовинами серед хворих на шизофренію - це пристрасть до нікотину. Нікотинова залежність серед них утричі вища, ніж серед загального населення (співвідношення 75%-90% до 25%-30% відсотків).

У результаті досліджень з’ясувався складний взаємозв’язок між курінням і шизофренією. Хворих на шизофренію куріння притягує і вабить, і дослідники вивчають, чи є біологічні передумови для цієї потреби. Крім відомого факту, що куріння шкодить здоров’ю, в результаті низки досліджень було виявлено, що куріння послаблює дію антипсихотичних препаратів. Якщо хворий на шизофренію курить, йому може знадобитися більш висока доза ліків.

Хворим на шизофренію особливо важко кинути палити, оскільки припинення споживання нікотину може викликати тимчасове погіршення психотичних симптомів. Краще переносяться методи відмови від куріння, що включають нікотинозамісні препарати. Якщо хворий на шизофренію вирішує почати або кинути палити, лікар повинен уважно спостерігати за дією антипсихотичних препаратів.

Шизофренія і самогубство

Хворі на шизофренію здійснюють спроби самогубства набагато частіше, ніж представники решти населення. У 10 відсотках випадків (особливо серед молодих чоловіків) ці спроби досягають мети. Важко передбачити, хто з хворих на шизофренію схильний до самогубства, тому, якщо хтось говорить про самогубство або здійснює спробу, слід негайно звернутися до фахівців по допомогу.

У хворих на шизофренію порушені хімічні процеси мозку?

Цілком імовірно, що дисбаланс у комплексі взаємопов’язаних хімічних реакцій головного мозку за участю нейротрансмітерів допаміну та глутамату (а, можливо, й інших) відіграє роль у розвитку шизофренії.

Нейротрансмітери - це речовини, що дають змогу клітинам головного мозку здійснювати зв’язок між собою. Базові знання про хімічні процеси мозку та їхній зв’язок із шизофренією швидко розширюються і є перспективним напрямком наукових досліджень.

Чи відрізняється мозок хворого на шизофренію?

Головний мозок хворого на шизофренію трохи відрізняється від мозку здорової людини, але відмінності ці невеликі. Іноді у хворих на шизофренію заповнені рідиною порожнини центральної частини головного мозку (так звані шлуночки) більшого розміру; кількість сірої речовини загалом менша; а в деяких ділянках мозку обмін речовин сповільнено або навпаки прискорено.

Посмертні дослідження під мікроскопом тканин головного мозку хворих на шизофренію також виявляють невеликі зміни в розподілі та характеристиках клітин мозку. Виявляється, багато з цих змін є пренатальними, оскільки вони не оточені гліальними клітинами, обов’язково присутніми, якщо пошкодження головного мозку сталося після народження.

Згідно з однією з теорій, ускладнення в період формування мозку плода спричиняють порушення зв’язків, що не проявляється до пубертатного віку. У підлітковий період людський мозок зазнає значних змін, які можуть спровокувати розвиток психотичних симптомів.