Шизоафективний розлад-симптоми, прогнози, лікування

Шизоафективний розлад - ендогенний психічний розлад, що поєднує в собі ознаки шизофренії та афективного розладу. Характеризується аномальними процесами мислення та дерегульованими емоціями.

Особливості розладу

Шизоафективний розлад належить до станів, коли одночасно в структурі психічного розладу наявні як порушення настрою ( депресія або підвищений настрій), так і ознаки продуктивних симптомів шизофренії у вигляді марення або галюцинацій. Однак, сама по собі психопродуктивна симптоматика (марення і обмани сприйняття) не є стійкою, швидко і безслідно проходить і не залишає після себе емоційно-вольових змін. Розлад має високий поліморфізм симптомів, тобто може протікати різноманітно.

Залежно від картини хвороби розрізняють: депресивні, маніакальні, змішані типи шизоафективного розладу. У сучасній класифікації хвороб МКХ-10 шизоафективний розлад має шифр.

Успішність лікування

Шизоафективний розлад має сприятливий прогноз у плані нападу хвороби - як правило, хворобливий стан за адекватної терапії повністю минає. Однак, за хронічного перебігу і відсутності профілактики, напади можуть повторюватися.

Не менше половини з усіх, хто звертається до психіатрів, психотерапевтів і психологів по допомогу, мають різного ступеня вираженості афективні розлади.

Чим ШР відрізняється від шизофренії

Істотною відмінністю шизоафективних станів від шизофренії є те, що після виходу з хворобливого стану не спостерігаються “негативні” симптоми шизофренічного спектра (зміни особистості, апатія, емоційне збідніння, зниження вольової активності). Тобто пацієнт повертається у свій колишній “дохворобливий” стан і продовжує бути соціально активним: працює, навчається.

Людина з шизоафективним розладом страждає як від психозів, так і від коливань настрою. Цей стан може сприйматися як заплутаний і драматичний, і являти собою великий ризик, якщо хвороба протікає без контролю. Для цього розладу існує медична допомога.

Диференціювати шизоафективний розлад потрібно насамперед із шизофренією та біполярним афективним розладом ( маніакально-депресивним психозом). Спільним із шизофренією може бути наявність марення, галюцинацій, втрата соціалізації, негативна симптоматика, із біполярним афективним розладом - наявність депресії (часто) і гіпоманії ( рідше), а також змішаних станів.

Залежно від переважання тих чи інших ознак розрізняють такі види шизоафективних розладів:

• Депресивно-маячний (депресивно-параноїдний синдром);
• Маніакально-маячний (маніакально-параноїдний синдром);
• Змішаний.

Розлад має хронічний перебіг із вираженими періодами загострення і ремісії. Діагноз ставлять на підставі наявності симптомів шизофренії (особливо негативних), що проявляються на тлі біполярного розладу (особливо часто депресії), які проявляються щонайменше два тижні.

Як лікують ШР?

Медикаментозна терапія шизоафективного розладу також має бути комбінованою, вона полягає в застосуванні антипсихотиків і нормотиміків, за наявності депресії до основної терапії приєднуються антидепресанти. У разі розладів сну може бути показано снодійне, зазвичай коротким курсом. Поза загостреннями пацієнт приймає підтримуючу терапію. Також після купірування гострого стану проводять реабілітаційні заходи, такі самі, що й лікування шизофренії, - головним чином психотерапію, спрямовану на відновлення соціалізації.